Вічна пам’ять захисникам України

Ні. Вони не зів’ялі соняхи, що лишилися в невідомому полі.

Не вицвілі фотографії на сільському цвинтарі, куди раз на рік приносять квіти.

Не рядки в книгах обліку, сданих в архів.

Вони – крилаті обереги рідної землі, лелеки, що завжди знаходять свій дім. Мовчазні охоронці, що бачать з вирію, чи вправно ми захищаємо і розбудовуюмо країну, за яку вони віддали свої знання, вміння, свою любов, свої мрії, своє майбутнє.

Його тепер творити нам. І ми не маємо права зробити щось не так.

Вшановуємо пам’ять наших захисників. Робимо все для перемоги. Будуємо майбутнє, про яке мріяли вони. Завжди. Назавжди.